Політика

Друге «пришестя» на посаду секретаря Дмитришина: ті, що звільняли, тепер ще й премію дали

Чого тільки поза межами ратуші та сесій Самбірської міської ради не доводилось чути від різних депутатів про голову Юрія Гамара. Одні називали його неперевершеним маніпулятором, брехуном; другі – грубим порушником регламенту і законів; треті з піною на устах твердили, що за ним плаче кримінал і вже навіть відкрита справа, бо компетентні органи в ратуші вилучили якісь серйозні документи; четверті – наживається на львівському смітті, від якого скоро всі задихнуться; п’яті – з того найчеснішого мера від «Волі» нічого не залишилось, бо зрадив колишніх соратників, поламав їхні долі… 

Такі та інші депутатські характеристики меру сприймав з недовірою, мовляв, словесно мстите, наговорюєте через те, що, очевидно, не одному «зарубав» якесь приватне питання. У той же час частково їм вірив, бо крутяться у ратуші, за щось голосують, приймають якісь рішення, на щось впливають. На попередній сесії обранці навіть не проголосували за надбавки та премію Юрію Гамару.

Схилявся до думки, що депутати, вочевидь, мали певну рацію, бо гаманець міста не такий переповнений, а фінансова винагорода має надаватись за щось особливе, зроблене у Самборі, і ці зміни на краще повинен відчувати пересічний житель.

А цього, на жаль, нема. За словами народного депутата України Ярослава Дубневича, Самбір котиться у таку яму, з якої після Гамара новому міському голові важко буде викарабкатись. Від нього відмежувались найближчі соратники по минулій передвиборчій кампанії. Лиш недавно сформував команду заступників, керуючого справами міськвиконкому.

З набором таких суперечливих думок побував на 39 сесії міської ради. Вона, як зазвичай, розпочалась із запізненням, чого ніколи не буває у райраді. Тим часом депутати у залі говорили, що в кабінеті мера триває «договорняк». Так що всі найбільш проблемні питання пройдуть гладко. А малось на увазі премії і надбавки меру, недавно поновленому секретарю міськради Юрію Дмитришину та призначення заступника міського голови з житлово-комунальних питань.

Очевидно, на радощах Юрій Гамар призабув, що пленарні засідання сесії мають починатись з виконання Гімну. Йому про це нагадали. Музичного запису не увімкнули. Співали наживо і, як уміли, - як поганий хор. Хтось затягував «Ще не вмерла Україна…», хтось «Ще не вмерла України…» і так далі кожен по-своєму.

У такому співі не відлунювався душевний патріотизм, особливо, коли доходило до слів «Душу й тіло ми положим… І покажем, що ми, браття, козацького роду…». Створювалось враження, що усередині депутатів щось гнітить, ніби відчувають якусь персональну провину перед глибоким за національним духом текстом нашого славня.

Це моє особисте враження. Можливо, хтось його вважатиме помилковим, але воно моє. Незрозумілими були і озвучені Юрієм Гамаром депутатські звернення, серед яких і про преміювання секретаря міської ради, затвердження заступника міського голови. Хто такі документи породив і запропонував внести до порядку денного?..

Депутат Володимир Круль запропонував премії голові та секретарю, затвердження заступника голосувати одним питанням. Йому Юрій Гамар пояснив, що сесія міської ради, а не районна…

Коли дійшло питання про преміювання з 1 квітня міському голові, то з 26 присутніх лише Володимир Кульчицький-Поливко був проти і ще один не голосував. Дещо інша ситуація у залі була при розгляді встановлення секретарю міської ради Юрію Дмитришину премії в розмірі 80 відсотків від зарплати, інших доплат на свята, до відпусток, оздоровлення. На сесії запанувала тиша. І тихе, здавалось, розгублення. Адже депутатам зачитали «за особливі заслуги і вагомі здобутки…». Все ж, Василь Спаньчак сказав, що некоректно виходить, мовляв, більше року посадовця не було на роботі.

– Ви сумніваєтесь у справедливий український суд? – на запитання запитанням відповів Юрій Гамар, як, за твердженням психологів, подібно завжди чинять брехуни.

Поіменна перекличка: Барна – «за»… І пішло за списком. Все ж депутати Василь Спаньчак, Володимир Кульчицький, Володимир Круль, Юрій Лешкович, Зеновій Рівняк та Андрій Струсь не дали «за» за надбавки та премію секретарю міськради. Сам за себе Юрій Дмитришин не голосував і навіть у мікрофон озвучив, що про конфлікт інтересів попередив шефа. Минулі помилки чогось таки навчили.
Цікаво, що за премію секретарю Дмитришину проголосували навіть потенційні кандидати на секретаря ради - Роман Барна та Володимир Мурайко...

Але збоку, кажуть, видніше. Інколи, навіть краще чути. Троє депутаток між собою:
– Знаєш, трохи соромно… Ми смішимо самі себе…

Але після бою руками не махають. Секретар міськради з премією та іншими чималими доплатами «за особливі заслуги і вагомі здобутки у праці».
Два Юрії у президії досягли того, чого хотіли. Однак, як на мене та думку тих кількох депутатів, варто було змінити констатуючу частину проекту рішення: «За особливі заслуги і вагомі здобутки…». Бо, скажіть, які «особливі та вагомі» можуть бути у секретаря міської ради? У начальника комунгоспу – так. Не вивезе сміття – всі бачать. Вивезе – так має бути, за роботу зарплату отримує. Секретар ради, міський голова також мають посадові оклади. Та не нами це придумано, що влада стала засобом збагачення.

Справа в іншому. Майже рік знадобилось міському голові Самбора для виконання рішення Дрогобицького суду, який визнав сесійне волевиявлення більшості депутатів міської ради про відставку секретаря міськради незаконним. На підставі рішення несамбірської Феміди мер видав розпорядження, яким дозволив Юрію Дмитришину сісти в своє попереднє крісло.

І це сталось напрочуд спокійно і буденно. Як пише журналіст Роман Іванчук у газеті «Високий Замок. Самбірщина», міський голова Юрій Гамар навіть не пробував звільнити його після поновлення. Адже перед тим подібним чином він «розправлявся» зі своїм заступником з гуманітарних питань, начальником водоканалу та іншими посадовцями ратуші. Окремі з них ще досі захищаються в судах.

Нагадаємо, що історія із секретарем міської ради може увійти до сьогоденної книги «Дії без логіки». Більшість депутатів міської ради ще у вересні 2016 року на сесії висловили посадовцю недовіру. Потім їм довелось долати мерське вето.

Десь через півроку Юрій Дмитришин, вже офіційно, як і до того, працюючи в Дрогобицькому педуніверситеті, раптом із запису в трудовій книжці, ніби вперше по такому часі її побачив, довідався та як вчений юрист за фахом збагнув, що він звільнений з посади секретаря міської ради. По захист своїх трудових прав звернувся до Дрогобицького суду про продовження йому строку на право звернення про поновлення на роботі.
І суд Дрогобича за згоди представника міської ради задовольнив його бажання. А відтак Юрій Дмитришин повторною позовною заявою цим же судом був поновлений на посаді. Йому доволі оперативно міський голова з бюджету Самбора виплатив понад 66 тисяч гривень за так званий вимушений прогул.

Отримавши таку компенсацію та офіційно працюючи в Дрогобицькому педуніверситеті, Юрій Дмитришин згідно з рішенням суду від травня минулого року чомусь не поспішав повертатись на роботу в ратушу. Очевидно, продумали, що ця проблема має заглохнути, а в окремих депутатів відпасти бажання бути секретарем. Час зробив своє. І це можна вважати перемогою верхівки влади і очевидною поразкою колишньої більшості, яка, як твердив Юрій Гамар, йому заважає працювати. А загалом Самбірська міська рада без секретаря обходилась понад півтора року.

«За законами здорового глузду, – пише журналіст Роман Іванчук, – уже не кажучи про якісь політичні гонори: якщо пан Дмитришин повернувся в ратушу Самбора, то депутати, якщо себе поважають, мали б дружно піти у відставку».

Додам, а вони не те, що не обурювались, а секретарю ради на сесії напрочуд тихо, якось аж буденно, наче це цілком другорядне питання, встановили премію у розмірі 80 відсотків та різні доплати.

Якщо йти за логікою, то Юрій Гамар цілком реабілітував Юрія Дмитришина. Аж бо ні. Тепер, подейкують, що у двох Юріїв є ще один план – змусити більшість депутатів, яка свого часу «несправедливо розправилась» із секретарем міської ради, що підтверджено судом, попросити у нього публічного вибачення… Чи так станеться?..

 

Зараз на сторінці

На сайті 186 гостей та користувачі відсутні

Користувачі
3
Статті
251
Перегляди статей
288869
FB
G+