Суспільство

Театрали показали Голгофу ієромонахів та УГКЦ

У Вербну неділю на сцені Народного дому самбірчани, жителі сусідніх міст побачили виставу-драму «Дрогобицька Голгофа», яку за ідеєю о. Івана Паньківа написав Тарас Метик – член Національної спілки журналістів України.

Виставу підготував Дрогобицький академічний обласний музично-драматичний театр ім. Ю. Дрогобича. Події відбувалися у 1939-1941 роках у Дрогобичі.

За словами автора драми Тараса Метика, «Дрогобицька Голгофа» владикою Ярославом Прирізом внесена у програму відзначення 25-річчя утворення Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.

На сцені артисти правдиво та емоційно відтворили трагічну долю і національний подвиг дрогобицьких ієромонахів ЧСВВ, розстріляних і закатованих енкаведистами, - Северіяна Бараника, Віталія Байрака та Якима Сеньківського.

Цих вірних воїнів Христа глядачі побачили на тлі жорстокої більшовицької окупації в 1939-1941 роках Галичини, їхньої атеїстичної доби та початку ліквідації УГКЦ як національної церкви українців.

«Дрогобицька Голгофа» Тараса Метика – вагома цеглина у розбудові культу українських святих, написана у кращих традиціях релігійної драми. Ієромонахи були покликані до служіння в УГКЦ у той час, коли вона складала особливо відповідальний іспит на вірність Христові та своєму народові у найважчий період більшовицької окупації. Діяльність цих трьох духовних постатей викристалізовується на тлі подвигу Української Греко-Католицької Церкви, яка породила їх і виховала на мучеництво. Вони - «дорога праведних, як світло зірниці, що світить дедалі ясніше, поки день не настане повний» (Прп. 4,18).

І цей день настав 27 червня 2000 року, коли Святійший Отець Іван Павло ІІ причислив дрогобицьких священномучеників-ієромонахів до лику блаженних. Він сказав: «Вони показали, що любов є сильніша від смерті».

У подячному слові колективу театру та автору драми декани Самбірський та Добромильський Богдан Добрянський і Павло Коляса зазначили, що пам’ять про мучеників потрібна не для того, щоб врятувати їх від забуття, адже їхні імена навіки вписані у Книгу Життя, щоб їхня праведність освітлювала шлях духовного подвигу УГКЦ, на їхньому прикладі виховувалась молодь і була докором для тих, хто став на дорогу гріха, лукавства. «Бо хто вам дав право вбивати?» - запитував ієромонах офіцера-енкаведиста, груба сила якого в безбожності, жорстокості і мушці автомата.

Присутні на перегляді драми «Дрогобицька Голгофа», серед яких, на жаль, було мало самбірчан, винесли для себе урок: духовний подвиг священномучеників УГКЦ спонукає наслідувати їхню щиру віру і любов, прощення і жертовність, високу духовну і національну свідомість. І це сьогодні роблять українські захисники на Сході держави, де на нашу землю зазіхнув той самий історичний недруг.

Зараз на сторінці

На сайті 177 гостей та користувачі відсутні

Користувачі
3
Статті
251
Перегляди статей
288866
FB
G+